Дребот Оксана Іванівна

Наукова діяльність:

З 2011 р. – провідний науковий співробітник, 2016 р. – 2017 рр. – заступник завідувача відділу економіки природокористування в агросфері Інституту агроекології і природокористування НААН, з 2017 р. – до нині завідувач відділу інституціонального забезпечення природокористування Інституту агроекології і природокористування НААН., де продовжує розвивати і поглиблювати наукові дослідження з розроблення теоретичних еколого-економічних підходів до оцінювання природних ресурсів, вивчати лісові екосистеми як об’єкти еколого-економічних відносин тощо.
Нею вперше теоретично обґрунтовано засади науково-виробничої діяльності лісового сектору економіки на основі розмежування ресурсної та структурної складової інституціоналізації з урахуванням критеріїв ефективності функціонування господарської системи. Запропоновано методологічний підхід до інституціонального забезпечення сталого розвитку лісового сектору економіки, сформульовано концептуальні положення реформування лісового господарства щодо проведення земельної реформи в Україні шляхом визнання земель лісогосподарського призначення природним ресурсом, що дасть змогу гармонізувати оцінку ефективності використання земельних ресурсів у лісівництві, з тією, що, прийнята в агропромисловому виробництві. Розроблено напрями формування лісової політики України на основі інституційного підходу, що передбачає врахування інтересів сьогодення і можливих потреб майбутніх поколінь та включає такі блоки: вдосконалення структури лісопромислового виробництва; підвищення конкурентоспроможності вітчизняної лісопромислової продукції; збереження й поліпшення навколишнього природного середовища; високий рівень життєзабезпечення.
Результати досліджень д.е.н., проф. Дребот О.І. були використані у діяльності: Комітету ВР України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час розробки проекту Закону України «Про внесення змін до ст.  39 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» і визначення земель (земельних ділянок) у межах облікових категорій «землі сільськогосподарського призначення і землі лісогосподарського призначення природними об’єктами загальнодержавного значення»; Державного агентства лісових ресурсів України для оптимізації системи економічних заходів щодо підвищення ефективності функціонування лісового господарства у кризовий період та ін.
Результати наукової діяльності широко впроваджені у виробництво та використовуються у навчальному процесі у вищих навчальних закладах.
Дребот О.І. є заступником голови спеціалізованої вченої ради
Д 26.371.02 та членом спеціалізованої вченої ради Д 26.004.20  зі спеціальності 08.00.06 – економіка природокористування та охорони навколишнього середовища, а також членом редакційної колегії низки наукових періодичних фахових видань. Формує і розвиває школу молодих дослідників, підготувала сім кандидатів економічних наук та доктора економічних наук, які після захисту дисертації працюють в науково-дослідних установах НААН. Нині вона –  науковий керівник одного здобувача наукового ступеня доктора наук та п’яти  аспірантів.

Почесні звання, нагороди:

За значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі наукові та професійні здобутки О.І. Дребот нагороджена  Грамотою Міністерства екології та природних ресурсів України (2014 р.), Почесною грамотою Президії Національної академії аграрних наук України (2014 р.), Подякою Державного агентства лісових ресурсів України (2015 р.), Почесним званням Заслуженого діяча науки і техніки України, України (2015 р.), Почесним званням «Почесний доктор з екології Інституту агроекології і природокористування НААН» (2015 р.), Подяками Державного агентства лісових ресурсів України (2017 р., 2019 р.), Почесною відзнакою Національної академії аграрних наук України (2018 р.) та ін.

Публікації:

Результати фундаментальних досліджень узагальнені і опубліковані у понад 180 наукових працях, у т.ч. 8 – у виданнях, включених в міжнародні наукометричні бази  Scopus  та  Web of Science Core Collection.