Міжнародний день пам’яті про чорнобильську катастрофу

26 квітня – День чорнобильської трагедії.

Міжнародний день пам’яті про чорнобильську катастрофу.

 

Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську катастрофупроголошено 8 грудня 2016 р. Генеральною Асамблеєю ООН резолюцією A/RES/71/125, що відзначається щорічно 26 квітня. Указом Президії Верховної Ради Української РСР у 1990 році26 квітня було проголошено «Днем Чорнобильської трагедії».

26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС унаслідок техногенної катастрофи було зруйновано реактор 4 енергоблоку. Радіоактивні речовини, що потрапили в повітря, розсіялися не тільки над Україною, а й багатьма країнами Європи – Білоруссю, Росією, Швецією, Австрією, Норвегією, Німеччиною, Фінляндією, Грецією, Румунією, Словенією, Литвою, Латвією. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим VII рівнем небезпеки.

Катастрофа на Чорнобильській АЕС вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком. Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Приблизно 60% радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Близько 200 000 осіб були евакуйовані із зон радіоактивного забруднення.

З метою усунення наслідків аварії було створено урядову комісію для координації робіт та республіканські комісії в Білоруській, Українській РСР і в РРФСР, різні відомчі комісії і штаби. Основна частина робіт виконана в 1986-87 роках, у них взяли участь приблизно 240 000 осіб. Загальна кількість ліквідаторів за всі роки – приблизно 600 000 осіб.

Серед учасників ліквідації аварії на ЧАЕС є і співробітники Інституту агроекології і природокористування НААН, а саме:

КУЧМА Микола Дмитрович– д. с.-г. н.,радіоеколог, лісівник.

У 1986 р. працював у складі комплексної експедиції Держкомлісу СССР. У 1988 р. перейшов на постійну роботу у відділ радіології і рекультивації Чорнобильського науково-технічного центру НВО ”Прип’ять”. 1996–2003 рр. – начальник відділу, пр.н.с. Київського відділення Державного спеціалізованого НВП «Екоцентр». У 2001 р. організував і працював у відділі радіоекології лісу Чорнобильського центру міжнародних досліджень. Працював виконавцем у програмі досліджень Єврокомісії ЕСР-5 ”Дослідження міграції радіонуклідів у природних та напівприродних екосистемах”. Після ліквідації центру у 2003 р. був переведений на посаду заступника директора з наукової роботи у Всеукраїнський науково дослідний інститут цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру МНС України. Від 2008 р. працює в Інституті агроекології і природокористуван­­ня НААН.

Нагороджений низкою державних нагород, грамот та подяк. Почесний працівник служби цивільного захисту МНС України. Автор численних наукових праць та розробок, впроваджених у практику ведення лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення та спрямованих на відновлення техногенно порушених екосистем.

 

УМАНСЬКИЙ Микола Степанович – метеоролог, радіоеколог.

Долучився до ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС майже відразу – 10 травня 1986 р. – у рамках програми метеозахисту ЧАЕС здійснював вильоти на літаку ИВ-14 з метою запобігання випаданню опадів у радіусі 20 км від епіцентру катастрофи. З 1988 р. брав участь у моніторингу викидів з аварійного енергоблоку ЧАЕС в радіусі 60 км довкола електростанції.

З 1993 р. у складі експедиції Інституту агроекології і біотехнології приймав участь у радіаційному обстеженні населених пунктів, а впродовж1994-1996 рр. – сільськогосподарських угідь та лісових масивів на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) відселення та гарантованого добровільного відселення.

З 2003 р. – постійний член експедицій з дозиметричного обстеження населення регіонів, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.

 

БОРОДАЙ Віталій Петрович – д.с.-г.н., професор.

За розпорядженням членів урядової комісії УРСР приймав участь у роботах, пов’язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, у т.ч. наданні протипожежної техніки; евакуації людей та с-г тварин.

Під керівництвом МВС України по розслідуванню питань з ліквідації наслідків на ЧАЕС, приймав участь у забезпеченні постачання м’ясної та яєчної продукції для харчування ліквідаторів наслідків катастрофи.

У 1995 р. отримав знаки учасника ліквідації аварії на ЧАЕС.

2006 р. – отримав пам’ятну відзнаку МВС України до 20 років аварії на ЧАЕС.

2014 р. – отримав Зірку Героя Чорнобиля.

 

ВОЛКОДАВ Віктор Володимирович – к.с.-г.н., вчений-агроном.

Приймав участь у евакуації колгоспів Бородянського району.

 

ГЛУШКО Іван Миколайович – інженер-зв’язківець.

Приймав участь в організації ліквідації наслідків катастрофи на АЕС від Штабу Київського воєнного округу.

БЕЛІКОВ Валерій Михайлович – приймав участь у заходах, які спрямовані на зниження опромінення людей у зонах радіоактивного забруднення; узабезпеченні питною водою ліквідаторів наслідків катастрофи.

Попри те, що за 34 роки, що минули після аварії на ЧАЕС, радіоекологічна ситуація в радіоактивно забруднених регіонах істотно змінилася, зменшилась площа радіоактивно забруднених земель, рівні забруднення ґрунту знизились майже вдвічі, проблема ведення сільськогосподарської діяльності та радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції на Поліссі є і нині актуальною, та набуває певних особливостей, характерних саме віддаленому післяаварійному періоду.

Провідні вчені Інституту займаються дослідженням умов реалізації оптимальної системи протирадіаційних заходів; математичним моделюванням виносу радіонуклідів із агроландшафтів Полісся та низки важливих питань з поліпшення екологічної ситуації в регіонах, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.

 

 

 

Впродовж2013-2019 рр. співробітниками Інституту підготовлено низку наукових праць: методичних рекомендацій, монографій, підручників з питань радіоекологічної безпеки, а саме:

• Методичні засади, нормативна база та сучасні методи радіоекологічного моніторингу забруднених радіоактивними речовинами територій / І.М. Гудков, О.І. Дутов, Г.О. Хаурдінова, Б.С. Прістер та ін. – К., 2013. – 37 с.
• Методичні рекомендації з реабілітації територій, що зазнали радіоактивного забруднення, та оптимізації структури землекористування на основі ландшафтних підходів / О.І. Фурдичко, О.Г. Тараріко, Г.М. Чоботько, М.Д.Кучма, В.В. Мороз та ін. – К., 2013. – 37 с.
• Методичні рекомендації з ведення овочівництва на радіоактивно забруднених територіях Українського Полісся у віддалений період після Чорнобильської аварії / В.П.Ландін, І.К. Швиденко, Л.А. Райчук, Г.П. Паньковська, В.Д. Виноградська, Г.М. Якименко – К.: ДІА, 2017. – 34 с.
• Ландін В.П. Еколого-економічні засади реабілітації радіоактивно забруднених земель Полісся: монографія / В.П. Ландін, Г.М. Чоботько, М.Ю. Тараріко, Л.А. Райчук, І.К. Швиденко. — К.: Аагранна наука, 2018. — 214 с.
• Рекомендації зі зниження виносу радіонуклідів з агроландшафтів / Г.М. Чоботько, В.П. Ландін, М.Г. Василенко, М.Д. Кучма, Л.А. Райчук, І.К. Швиденко, М.Ю. Тараріко, М.С. Уманський, В.П. Фещенко, О.Р. Тетерук, В.Л. Соломко, М.Ф. Коміна. – К.: ДІА, 2019. – 42 с.
• Шляхи раціонального використання природних ресурсів (торф, сапропель) у радіоактивно забруднених ландшафтах Західного Полісся для отримання радіологічно безпечної продукції (науково-практичні рекомендації) / Гаврилюк В.А., Бортнік А.М., Ландін В.П. та ін. // За заг. ред. к.с.-г.н. В.А. Гаврилюка. – Луцьк, 2015. – 39 с. (Поліська ДС ННЦ „ІГА ім. О.Н. Соколовського” НААН).

 

 

 

З великою шаною, колектив інституту висловлює вдячність ліквідаторам катастрофи на ЧАЕС за патріотизм і мужність, їх роботу щодовирішення важливих питань радіаційної безпеки та реабілітації радіоактивно забруднених територій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

З великою шаною, колектив інституту висловлює вдячність ліквідаторам катастрофи на ЧАЕС за патріотизм і мужність, їх роботу щодовирішення важливих питань радіаційної безпеки та реабілітації радіоактивно забруднених територій.