Порівняльний аналіз стану агросфери України на початок літа (3 червня 2018 р) за даними ДЗЗ

Умови вегетації 2018 п. характеризуються прискоренням фаз розвитку зернових колосових культур, що пов’язано з високим температурним фоном.
Температурні умови початку літа 2018 р. (на 3 червня) були більш жорсткими в порівняні з 2017 р., про що свідчить просторовий розподіл індексу температурних умов ТСІ (рис.1).

Рис.1. Просторовий розподіл індексу температурних умов на 3.06.2018 та 2017 рр.

Рис.2.Просторове розподілення запасів вологи в шарі ґрунту 0-100 см в країнах ЄС та Україні на 3.06.2018 р. (За даними супутника SMAP. Джерело USDA FAS, https://ipad.fas.usda.gov/cropexplorer)

Умови забезпечення вологою, як одного з головних чинників формування урожаю в умовах високих температур початку літа, можна охарактеризувати як задовільні але близькі до стресових. Запас вологи в шарі ґрунту 0-100 см. в зоні Степу сягає 50-75 мм, в зоні Лісостепу та Полісся 50-100 мм, що є на межі критичних значень для формування високої продуктивності зернових колосових культур. Аналогічні умови зволоження характерні для Польщі, Румунії та Болгарії.

 Значення показника NDVI за ці два роки на 3 червня були близькими (рис.3), що дає підставу говорити про задовільний розвиток рослинності на початку літа.

Рис.3. Просторовий розподіл індексу NDVI на 3.06.2018 та 2017 рр.

Разом з тим вегетаційний індекс VHI (стан рослинності) є дещо гіршим в порівнянні з 2017 р. (рис.4), що свідчить про небезпеку подальшого погіршення стану рослинності, пов’язаного з високим температурним режимом.

Рис.4. Просторовий розподіл індексу VНI на 3.06.2018 та 2017 рр.

Але за умови високих температур, відсутності рясних опадів, інтенсивного нарощування біомаси рослин спостерігається інтенсивне зменшення запасів вологи в метровому шарі ґрунту, що вимагає оперативного моніторингу агросфери України з метою можливого корегування агротехнологій та прийняття своєчасних управлінських рішень.
Більш детальний аналіз стану агросфери, в т.ч. на регіональному та локальному рівнях, можна було б виконати за організації в системі НААН тестової мережі та створення аналітично-інформаційного центру “Агрокосмос”.

О.Г. Тараріко, акад. НААН, д.с.-г.н.

Т.В. Ільєнко, зав. лаб., канд.с.-г.н.

Т.Л. Кучма, с.н.с., канд.с.-г.н.

Лабораторія аерокосмічного зондування агросфери

Інститут агроекології і природокористування НААН