НАУКОВИЙ СЕМІНАР «ЧОРНОБИЛЬ-40: РЕТРОСПЕКТИВА, ВИКЛИКИ ТА СТРАТЕГІЧНІ ОРІЄНТИРИ ВІДНОВЛЕННЯ РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ЗЕМЕЛЬ» 30 квітня 2026 р.

30 квітня 2026 року в Інституті агроекології і природокористування НААН відбувся науковий семінар «Чорнобиль-40: ретроспектива, виклики та стратегічні орієнтири відновлення радіоактивно забруднених земель». Захід пройшов у змішаному форматі – очно та онлайн – і зібрав науковців, медиків, екологів, представників природоохоронних установ і молодих дослідників з різних регіонів України.

Семінар став майданчиком для чесного міждисциплінарного діалогу: не лише для підбиття підсумків сорокарічних зусиль, а насамперед – для погляду вперед. Кліматичні зміни, окупація Чорнобильської зони і повномасштабна воєнна агресія Росії, яка позбавила Україну значної частини родючих угідь півдня і сходу, перетворюють питання реабілітації радіоактивно забруднених агроландшафтів Полісся з екологічного – на стратегічне завдання національної безпеки.

Модератором семінару виступила Райчук Людмила Анатоліївна – к.с.-г.н., старший науковий співробітник, завідувач відділу радіоекології і дистанційного зондування ландшафтів ІАП НААН.

 

 

Семінар відкрив Чоботько Григорій Михайлович – д.б.н., професор, головний науковий співробітник відділу радіоекології і дистанційного зондування ландшафтів, ІАП НААН. У вітальному слові він наголосив на унікальному науковому капіталі, який Україна нагромадила за 40 років досліджень – і якого не має жодна інша країна світу. Учені інституту, серед яких були згадані Ландін Володимир Петрович, Кучма Микола Дмитрович, Проневич Василь Антонович, Ясковець Іван Іванович та інші, заклали фундамент, на якому будуються всі подальші результати. Особливо наголошено: питання повернення забруднених земель Полісся у виробництво є не лише екологічним, а передусім – питанням продовольчої та національної безпеки в умовах воєнної агресії. Семінар визначено як робочу зустріч, результатом якої мають стати практичні рекомендації для органів державної влади. Перед початком роботи учасники вшанували хвилиною мовчання пам’ять пожежників, ліквідаторів, військових і медиків, які ціною власного здоров’я зупинили найгірше.

Пленарні доповіді в напрямі агроекології та радіоекологічного управління представили Чоботько Григорій Михайлович, який узагальнив 40-річну динаміку радіаційної ситуації та обґрунтував необхідність ландшафтно-орієнтованих підходів до реабілітації територій; Паламарчук Роман Павлович, доктор філософії, виконувач обов’язків генерального директора Державної установи «Інститут охорони ґрунтів України», який акцентував на ефективності систем землеробства та обмеженнях щодо окремих культур; а також Лазарєв Микола Михайлович, к.б.н., доцент кафедри загальної екології, радіобіології та безпеки життєдіяльності НУБіП України, який порушив проблему невідповідності між науковими даними та нормативно-правовими обмеженнями використання земель.

Медичний і радіобіологічний блок представили Матасар Ігнат Тимофійович – д.м.н., професор, академік НАНВО України, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач лабораторії гігієни харчування та безпеки їжі Національного наукового центру радіаційної медицини, онкології та гематології НМН України, який акцентував на довготривалих наслідках внутрішнього опромінення та значенні безпечного харчування і води, та Ракша-Слюсарева Олена Анатоліївна – Донецький національний медичний університет, яка висвітлила проблеми розробки та ефективності радіопротекторів при різних типах опромінення.

 

У напрямі радіоекологічного моніторингу та регіональних викликів виступила Григор’єва Людмила Іванівна – д.б.н., професорка, завідувачка кафедри екології Навчально-наукового медичного інституту Чорноморського національного університету імені Петра Могили (м. Миколаїв), яка представила архівні та сучасні дані щодо півдня України та підкреслила необхідність удосконалення систем моніторингу в умовах нових техногенних ризиків.

Питання розвитку освіти і наукових шкіл розкрив Скиба Володимир Віталійович – д.с.-г.н., доцент, завідувач кафедри безпеки життєдіяльності Білоцерківського НАУ, наголосивши на ризиках для підготовки фахівців у зв’язку зі змінами правил вступу та необхідності збереження доступності екологічної освіти.

Проблематику природно-заповідного фонду висвітлив Коніщук Василь Васильович – д.б.н., професор, завідувач відділу охорони ландшафтів, збереження біорізноманіття і природозаповідання Інституту агроекології і природокористування НААН, який окреслив досягнення і проблеми радіоекологічного моніторингу в об’єктах ПЗФ, зокрема фрагментацію досліджень і обмежений доступ до даних.

Секційні доповіді в агроекологічному та ґрунтовому напрямі представила Дмитренко Ольга Василівна – к.с.-г.н., старший дослідник, завідувач лабораторії ДУ «Інститут охорони ґрунтів України», яка звернула увагу на ризики вторинної міграції радіонуклідів та потребу в системному моніторингу. У сфері природоохоронної діяльності виступив Кондратюк Дмитро Миколайович – заступник директора з наукової роботи, начальник науково-дослідного відділу природного заповідника «Древлянський», який охарактеризував заповідник як важливу дослідницьку платформу, водночас акцентувавши на проблемах мінування, пожеж і ресурсного забезпечення.

Регіональні радіоекологічні дослідження представили Перцьовий Іван Васильович – к.с.-г.н., доцент кафедри безпеки життєдіяльності Білоцерківського НАУ, Герасименко Віктор Юрійович – к.с.-г.н., доцент тієї ж кафедри, та Бабань Вікторія Петрівна – к.с.-г.н., доцент, які проаналізували довготривалу динаміку забруднення та сучасний стан територій Київської області.

У прикладних і молодіжних дослідженнях Мирослава Гейко – асистент кафедри безпеки життєдіяльності Білоцерківського НАУ – розкрила потенціал біоіндикації нових харчових рослин, Ілля Гаврюшенко – студент 3 курсу екологічного факультету Білоцерківського НАУ – висвітлив проблеми біомагніфікації радіонуклідів у водних екосистемах і необхідність регулювання рибальства, а Олександр Адамчук – студент 3 курсу екологічного факультету Білоцерківського НАУ – звернув увагу на вплив природної радіоактивності будівельних матеріалів і важливість заходів зниження ризиків у житлових приміщеннях.

Пленарна частина переросла у відкриту дискусію за участі всіх доповідачів. Виступили також: Тертична Ольга Василівна – д.б.н., провідний науковий співробітник (зі спогадами про першотравневу демонстрацію у Чернігові 1986 р. та рядками Ліни Костенко); Якимович Максим – аспірант, випускник Академії пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля (про подвиг пожежників-ліквідаторів); Григор’єва Людмила Іванівна (повторне слово: підтримка пропозиції щодо фахових вступних випробувань, запрошення на конференцію РТЕБ у ЧНУ імені Петра Могили); Лазарєв Микола Михайлович (детальні пропозиції щодо повернення 130 000 га у господарський обіг). Учасники сформулювали пріоритетні напрями і конкретні пропозиції:

• Законодавча база: перехід від системи суцільних заборон до керованої реабілітації; гармонізація нормативів із вимогами ЄС; чітке визначення меж зон за межами населених пунктів у законодавстві.
• Земельне питання: офіційно переглянути статус і кадастровий запис ~130 000 га забруднених радіонуклідами угідь, де радіонуклідне навантаження давно нижче нормативів; дозволити їх господарське використання під науковим контролем.
• Моніторинг повітря: доповнити моніторингові мережі каналами для вимірювання йоду-131 і бета-активних ізотопів; встановити порогове значення реагування.
• ГІС-моніторинг: централізований геоприв’язаний моніторинг ґрунтів, повітря і водних об’єктів з відкритим доступом до даних.
• Природно-заповідний фонд: кластерний підхід до мережі ПЗФ Полісся, гарантоване бюджетне фінансування, гуманітарне розмінування, посилення протипожежного захисту, відкритий доступ до літописів природи.
• Медицина і протоколи: розробка актуалізованих клінічних протоколів для осіб з хронічним опроміненням; моніторинг ¹³⁷Cs, ⁹⁰Sr, ²⁴¹Am; залучення медичної спільноти до формування підсумкового документа.
• Освіта і кадри: збереження фахових вступних іспитів для магістратури з екології; гнучкі умови для сільської молоді; державна підтримка профільних наукових шкіл.

За підсумками семінару учасники ухвалили рішення підготувати резолюцію та розгорнуту аналітичну записку з доказовою базою – конкретними цифрами, прикладами забруднених районів і науково обґрунтованими рекомендаціями – для направлення до центральних органів виконавчої влади, Національної акаддімії аграрних наук України, профільного комітету ВРУ. Документи охоплять пріоритетні напрями: модернізація моніторингу, реабілітація агроландшафтів, підтримка ПЗФ, кадрова та освітня політика, радіологічна безпека продовольства, тощо.

Семінар завершився консенсусом учасників щодо необхідності практичних, адресних і науково обґрунтованих рішень. На завершення Григорій Михайлович Чоботько наголосив: “Полісся чекає на нас не як об’єкт спостереження, а як земля, яку ми маємо повернути людям. Це наша спільна місія”. Учасники висловили щиру подяку ліквідаторам, пожежникам, медикам і всім, хто стояв і стоїть на передовій захисту здоров’я і довкілля України.

 

 

ЗАПРОШЕННЯ ДО УЧАСТІ У ПІДГОТОВЦІ ПІДСУМКОВИХ ДОКУМЕНТІВ

Організатори семінару звертаються до всіх зацікавлених науковців, практиків і громадян із проханням надіслати інформацію, яку, на їхню думку, варто донести до органів державної влади: дані моніторингу, результати наукових досліджень, задокументовані проблеми та конкретні пропозиції – для включення до аналітичної записки. Матеріали просимо надсилати на адреси організаторів:

Людмила Райчук: edelvice@ukr.net   |   тел.: (063) 700-69-76

Ірина Швиденко: favor09@ukr.net   |   тел.: (096) 974-00-59