Наша адреса

03143, м. Київ, вул. Метрологічна, 12

тел./факс.

+380 (44) 526-23-38

Наш Email

agroecologynaan@gmail.com

Геопросторовий моніторинг впливу агрокліматичних ресурсів на стан рослинності на початку вегетації 2026 р.

Геопросторовий моніторинг впливу агрокліматичних ресурсів на стан рослинності на початку вегетації 2026 р.

(Джерела: NOAA NESDIS STAR  https://www.star.nesdis.noaa.gov/, GIEWS ФАО (https://www.fao.org/giews/earthobservation/country/)

 

Моніторинг агрокліматичних ресурсів і стану рослинності на початку вегетаційного періоду 2026 р. виконано за відкритими супутниковими даними, отриманими з використанням системи спостереження Землі GIEWS ФАО (https://www.fao.org/giews/earthobservation/country/), а також ресурсів Центру супутникових застосувань та досліджень STAR Національної служби супутників, даних та інформації з навколишнього середовища NESDIS Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США (NOAA), доступних на https://www.star.nesdis.noaa.gov/).

Температурні умови. Особливістю вивчення температури за супутниковими даними є те, що визначається інтегрована температура земної поверхні на значних площах (область, район, ландшафт), які включають поля, ліса, луки, поверхневі води, урботериторії. Установлено, що порівняно з 1982–1991 рр. температура вегетаційного періоду в останні 30 років істотно підвищилася в усіх природно-кліматичних зонах України: у Поліссі — з 14,7 до 17,3 °С, у Лісостепу — з 15,7 до 18,9 °С, у Степу — з 19,5 до 23,0 °С, тобто відповідно на 2,6; 3,2 і 3,5 °С. Таке потепління зумовлює підвищення ризиків непродуктивних втрат вологи внаслідок фізичного випаровування з поверхні ґрунту. Водночас упродовж грудня 2025 р. — березня 2026 р. середня температура повітря по території України була нижчою, ніж за аналогічний період попередніх років, що спричинило затримку переходу середньодобової температури через 0 °С більш як на два тижні (рис. 1).

а                                                         б

Рис.1. Порівняння просторового розподілу  температури поверхні на 25 березня 2026 р. (а) та 2025 р. (б)

 

Вологозабезпечення. У поєднанні з температурним режимом вирішальний вплив на початковий розвиток рослин має кількість і сезонний розподіл опадів. За даними GIEWS ФАО, середньорічна кількість опадів за період 1979–2023 рр. у зонах Полісся, Лісостепу і Степу становила відповідно 621,0; 451,0 і 340,0 мм. За цей 44-річний період простежується тенденція до зменшення кількості опадів порівняно із середньо багаторічним рівнем: у зоні Полісся — приблизно на 69 мм, у Лісостепу — на 63 мм, у Степу — на 32 мм. Разом із цим спостерігається певний перерозподіл опадів за сезонами: їх кількість зростає в осінньо-зимовий період і зменшується в теплу частину року. Зокрема, за січень — другу декаду березня 2026 р. випало 116 мм опадів, що вдвічі більше, ніж за аналогічний період 2025 р.

В цілому, за супутниковими даними SMAP (https://nsidc.org/data/spl4smgp/versions/8) весняні запаси вологи в метровому шарі ґрунту знаходяться на рівні близькому до достатнього, зокрема в зоні Полісся, Лісостепу і Степу відповідно 0,264; 0,304 і 0,344 м33.  Особливо, як це не дивно у східних і південних регіонах Степу і Лісостепу (рис. 2 ). Такий стан вологозапасів у метровому шарі ґрунту сприятиме отриманню урожаю ранніх зернових і гарному розвитку пізніх культур в першій половині вегетації за будь-яких погодних умов.

Рис.2. Просторовий розподіл запасів вологи в метровому шарі ґрунту нра початку весни 2026 р.

 

Зміна кліматичних умов за модифікованим ГТК Селянинова (HTC-S). Інтегрально поєднаний вплив температурного режиму та опадів відображається у значеннях модифікованого гідротермічного коефіцієнта, розрахованого за супутниковими даними. У середньому за 40-річний період цей показник становив у зонах Полісся 1,89, Лісостепу — 1,2, Степу — 0,7. Однак унаслідок підвищення температури та зменшення кількості опадів в останні роки він знизився відповідно до 1,38; 0,90 і 0,54. Такі значення відповідають достатньому вологозабезпеченню в умовах Полісся, слабкому нестійкому зволоженню з тенденцією переходу до середньо посушливих умов у Лісостепу, особливо в його східній частині. Для Степу характерний перехід від помірно посушливих до більш виражених посушливих умов.

Стан рослинності. Довгострокове потепління вегетаційного періоду загалом позитивно позначилося на стані рослинності за показником NDVI, що найбільш виразно проявилося у зоні Полісся. Якщо в 1982–1991 рр. середнє значення NDVI за вегетаційний період у цій зоні становило 0,30, то в останні роки воно зросло до 0,36–0,37, або на 23 %. Подібна тенденція простежується і в Лісостепу, де значення NDVI підвищилося на 22 % — з 0,27 до 0,33. Водночас аналіз динаміки NDVI за 2020–2025 рр. у степовій зоні показав чітку тенденцію до його зниження після руйнування Каховського водосховища та втрати зрошення. Найбільш виразно це проявилося у Херсонській області, де середні значення NDVI зменшилися на 20–30 %. У Запорізькій і Дніпропетровській областях зниження становило відповідно 15–20 % і близько 10 %.

Попри загальну довгострокову тенденцію до поліпшення показників рослинності в окремих зонах, у березні 2026 р. розвиток рослинності відбувався повільніше, ніж торік. Унаслідок зміщення дати переходу середньодобової температури через 0 °С на пізніший термін спостерігалася затримка активізації вегетаційних процесів. Це зумовило нижчі значення NDVI на кінець березня 2026 р. порівняно з відповідним періодом 2025 р. — на 15–25 % залежно від області (рис. 3). За звичай для умов України показник NDVI в ранньо весняний період пов’язаний зі станом посівів озимих культур.

 

а                                                   б

Рис.3. Стан рослинності за NDVI на кінець березня 2026 (а) та 2025 р. (б)

 

За умов потепління вегетаційного періоду та зменшення кількості опадів у літній період особливої актуальності набувають заходи зі збереження і раціонального використання ґрунтової вологи. Посівну кампанію доцільно ретельно планувати з урахуванням особливостей кожного поля, зокрема експозиції, наявності рослинних решток на поверхні, вирівняності ґрунту та загального стану агрофону. За можливості слід мінімізувати кількість передпосівних обробітків ґрунту й виконувати посів їх у максимально стислі до них строки, щоб зменшити непродуктивні втрати вологи

 

Аналітична записка підготовлена О. Тараріко, Т. Ільєнко

Лабораторія аерокосмічного зондування агросфери

Інституту агроекології і природокористування НААН