Аналітична інформація щодо запасів вологи у та стану посівів  на 4 липня 2021 р. за доступними супутниковими даними

 (Джерело: United States Department of AgricultureForeign Agricultural Service https://ipad.fas.usda.gov/cropexplorer )

(Інститут агроекології і природокористування НААН)

 

Продовжуємо супутниковий моніторинг стану агросфери України, порівнюючи умови екстремального вегетаційного періоду 2021 р. з попереднім 2020 р. Нижче наведено аналіз доступної супутникової інформації щодо вмісту вологи в метровому шарі грунту, прояву посушливих явищ, локального перезволоження, стану рослинності  на 4 липня 2021 р. порівняно з 2020 р. та прояву вітрової ерозії (дефляції ґрунтів)

1. Стан вологозабезпечення агросфери.

Стан вологозабезпечення сільськогосподарських культур за показником запасів вологи в шарі грунту 0-100 см на 4 липня 2021 р. задовільний. Слід відмітити покращення стану вологозабезпеченості майже по всій території України, за виключенням Полтавської області і декількох північних регіонів, зокрема Київської. Чернігівської, Житомирської та Рівненської обл., де спостерігається незначне зменшення вологозапасів в метровому шарі грунту (рис.1)

Рис.1. Просторовий розподіл вмісту вологи в метровому шарі грунту на 4 липня 2021 р. порівняно з 2020 р.

Таким чином можна говорити про аномальність вегетаційного періоду 2021 р. в порівняні з 2020 р., яка полягає в тому, що в зоні Степу спостерігаються навіть локальні ознаки перезволоження порівняно з 2020 р.(рис.2), Що також підтверджується і за вегетаційним індексом стану рослинності VНI (рис.3, червоний овал).

Рис.2. Відсоток доступної вологи в грунті на 4 липня 2021 р (а). порівняно з 2020 р. (б)

Рис.3. Індекс стану рослинності  на 1 липня 2021 р (а). порівняно з 2020 р. (б)

A в зоні Полісся і Лісостепу навпаки – спостерігаються ознаки посушливих явищ:  індекс посухи за декаду SPI від помірного D1 до екстремального D3 в Полтавській та Кіровоградській обл. (рис.3, червоний колір), що негативно вплинути на розвиток пізніх культур. Отже в порівняні з 2021 рік за умовами зволоження і температурним режимом є аномальним.

Рис.4. Просторовий розподіл індексу посухи SPI за декаду 21-30 червня 2021 р.

2. Стан рослинності

Що стосується стану рослинності, то на всій території України спостерігаються високі значення індексу NDVI (рис.5) в порівнянні 2020 р. та середньо багаторічними значеннями, що вже має позитивний вплив на урожай ранніх зернових колосових культур.

Рис. 5. Динаміка індексу NDVI за 2021 р. порівняно з 2020 р. та середньо багаторічними значеннями.

3. Подих пустелі

Прояв пилової бурі на Лівобережній Україні 21-22 червня 2021

На супутникових знімках Terra/Modis – true color image добре видно проходження пилової бурі вздовж русла Дніпра з південного сходу на північний захід, яка почалася з Калмицьких пустель. Також помітно зміщення пилової хмари на південь, так 21 червня пилова хмара проходить північніше Києва і 22 червня вона вже охоплює Київ. Також помітно розвиток пилової бурі в зоні лівобережного Полісся та північного  Лісостепу (виділено червоним)

Рис. 6. Проходження пилової бурі в межах України  та її зв’язок з подихом далеких пустель за супутниковими даними (EOSDIS Worldview (nasa.gov))

Висновки

Наведена супутникова інформація свідчить про досить складний вегетаційний період 2021 р. Спостерігаються деградаційні процеси, в тому числі масштабні пилові бурі, випадання злив, що супроводжуються водною ерозією ґрунтів в агроландшафтах з високим рівнем розораності та насиченості сівозмін просапними культурами. Масштаби негативної дії цих екстремальних явищ ще необхідно оцінити. Спостерігаються в традиційних регіонах прояву посушливих явищ ознаки локального перезволоження, а в зоні Полісся і Лісостепу навпаки ­ локальний прояв посушливих явищ. Разом з тим розвиток рослинності і формування урожайності сільськогосподарських культур знаходиться на кращому рівні ніж у 2020 р.

Для більш кращого розуміння впливу змін клімату на агросферу України доцільним є створення мережі тестових наземних полігонів, що дасть можливість більш точно аналізувати погодні аномалії та виконувати прогнозні оцінки.

 

О. Тараріко, г.н.с., академік НААН,
Т. Ільєнко, зав. лабораторії, к.с.-г.н., Т. Кучма, к.с.-г.н.
Лабораторія аерокосмічного зондування агросфери
Інституту агроекології і природокористування НААН
7 липня 2021 р.

Додаток

Інформація Іституту зрошуваного землеробства НААН

про хід метеорологічних умов та стан посівів озимих та ярих культур

у господарствах Херсонської області на 30 червня 2021року

В Херсонській області станом з 24 по 30 червня спостерігалася спекотна в окремі дні з опадами погода. Максимальна температура повітря досягала 32-36 °С, а мінімальна – знижувалась до 18-23 °С. Вказані показники перевищували середні багаторічні значення на 3,5 °С.

Опади, що пройшли 24 і 27 червня мали різну інтенсивність – значні (34,0-39,0 мм) спостерігались на крайньому півдні та в Приазов’ї; помірні (4,0-8,0 мм) в центрі, на сході та півдні; невеликі (0,0-2,0 мм) на решті території області. В другій половині дня 24 червня на заході, в центрі та на сході області відмічався град діаметром 3-8 мм.

Такі погодні умови призвели до вилягання посівів ранніх зернових культур, а випадання граду – до втрат зерна та пошкодження листково-стеблової маси пізніх культур. У деяких господарствах формуються комісії на предмет складення актів про списання частини посівів через вилягання та втрат врожаю внаслідок граду.

Різке підвищення температурного режиму прискорило проходження фаз розвитку рослин, зокрема озимих зернових.

Пшениця озима має стан воскової стиглості, місцями повної стиглості. Стан посівів задовільний, місцями не задовільний (вилягання, вимокання, поява підгону, забур’янення). Вилягання посівів, високі температури, які призвели до втрати листового апарату рослин та значне ураження грибними хворобами призвели до не до наливу зерна , значного недобору врожаю та низької його якості.

У господарствах області розпочато збирання зерна ячменю озимого. Станом на 29 червня зібрано 23,1 тис. га, намолочено понад 75 тис. тонн з урожайністю 3,25 т/га. Вологість зерна ячменю при збиранні складає від 12 до 16 %.

Як тільки дозволяє погода в господарствах продовжується догляд за паровими площами, проводиться міжрядний обробіток ґрунту просапних культур, а також проводять поливи овочевих та пізніх культур.

 Директор ІЗЗ НААН                                             Р.А. Вожегова