МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ВИЯВЛЕННЯ ПОШИРЕННЯ ОСЕРЕДКІВ УСИХАННЯ ЛІСОВИХ НАСАДЖЕНЬ ВНАСЛІДОК УРАЖЕННЯ ВЕРХІВКОВИМ КОРОЇДОМ ЗА ДОПОМОГОЮ МЕТОДІВ ДИСТАНЦІЙНОГО ЗОНДУВАННЯ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ВИЯВЛЕННЯ ПОШИРЕННЯ ОСЕРЕДКІВ УСИХАННЯ ЛІСОВИХ НАСАДЖЕНЬ ВНАСЛІДОК УРАЖЕННЯ ВЕРХІВКОВИМ КОРОЇДОМ ЗА ДОПОМОГОЮ МЕТОДІВ ДИСТАНЦІЙНОГО ЗОНДУВАННЯ

 

До основних ознак сучасного погіршення стану лісів України, як і Європи вцілому, належать масове всихання деревостанів, збільшення в лісових насадженнях осередків шкідливих комах і вогнищ грибкових захворювань, послаблення гомеостатичних зв’язків між окремими компонентами лісових ценозів тощо. Площа лісів, які потребують негайних заходів боротьби з хворобами та шкідниками перевищила 370 тис. га (понад 6% земель вкритих лісом).

Масове захворювання сосни звичайної може бути зумовлене складним комплексом факторів. Розвиток вогнищ стовбурових шкідників відбувається на фоні зниження стійкості насаджень під впливом тих чи інших факторів зовнішнього середовища. У насадженнях з порушеною стійкістю стовбурові шкідники, в свою чергу, стають додатковими факторами негативного впливу і часто причиною повного або часткового порушення і загибелі насаджень.

Верхівковий короїд Ips acuminatus (Gyllenhal, 1827: Curculionidae, Scolytinae) є одним із найбільш помітних чинників всихання соснових лісів України в останні роки. Він першим заселяє насадження ослаблені будь-якими чинниками, та розвивається у декількох поколіннях на рік. Заселені цим видом дерева приваблювали менш агресивних шкідників (Борисенко, 2018). Загалом в Україні площа всихання лісів із участю короїдів перевищує 100 тис. га.

У таких умовах надзвичайно актуальною стає розробка методів своєчасноговиявлення та моніторингу розвитку кризових явищ, зокрема поширення шкідників іхвороб, та визначення площ ушкодження деревостою за допомогою данихдистанційного зондування.