Наша адреса

03143, м. Київ, вул. Метрологічна, 12

тел./факс.

+380 (44) 526-23-38

Наш Email

agroecologynaan@gmail.com

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ВЕДЕННЯ ОВОЧІВНИЦТВА НА РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЯХ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІССЯ У ВІДДАЛЕНИЙ ПЕРІОД ПІСЛЯ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ АВАРІЇ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ВЕДЕННЯ ОВОЧІВНИЦТВА НА РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЯХ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІССЯ У ВІДДАЛЕНИЙ ПЕРІОД ПІСЛЯ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ АВАРІЇ

 

Аналіз сучасних тенденцій формування радіоекологічної ситуації на території Українського Полісся засвідчив, що спостерігаються різноспрямовані вектори, які мають як позитивні, так і негативні аспекти. Позитивні тенденції проявляються у природному розпаді радіонуклідів, їх фіксації ґрунтом та включенні в малий колообіг речовин у природних і напівприродних екосистемах. Серед негативних слід відмітити припинення проведення контрзаходів (до 10 разів після 1994 р.), включення в обробіток радіоекологічно критичних торфових та лучних угідь, використання населенням для власного споживання овочевої продукції, що вирощується в приватних підсобних господарствах, випасання худоби на лісових угіддях та луках тощо [35]. Практично всі вказані негативні чинники обумовлені нині існуючою соціально-економічною ситуацією, яка і визначає характер споживання мешканцями Українського Полісся забрудненої радіонуклідами (РН) сільськогосподарської продукції.
Незважаючи на те, що після аварії на Чорнобильскій атомній електростанції (ЧАЕС) минуло понад 30 років, і досі інколи спостерігається деяке зростання кількості радіоекологічно критичних населених пунктів. Було відмічено перевищення вмісту радіоцезію в овочевій продукції, чого раніше не спостерігалось, тому постало питання отримання радіологічно безпечної сільськогосподарської продукції [25,47].
Зважаючи на все вищесказане, існує нагальна необхідність реабілітації постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС регіонів Українського Полісся і максимального відновлення на цій території ведення сільського господарства. Особливої уваги заслуговує питання реорганізації ведення сільського господарства, а саме овочівництва.
Всі ці аспекти є підтвердженням необхідності узагальнення та детальнішого аналізу накопичення РН овочевими культурами у різних екологічних умовах Українського Полісся. Варто зауважити, що вивчення стану питання забруднення радіонуклідами овочевих культур у віддалений період ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи було несистематизованим. Досі практично відсутня інформація про рівні накопичення РН овочевими культурами на торфово-болотних ґрунтах та за умов поливу. Окрім того, нині виведено багато нових сортів та гібридів овочевих культур, властивість до накопичення радіонуклідів яких іще не вивчена. До того ж, внаслідок забруднення радіонуклідами гною ВРХ та ризику повторного забруднення ґрунту особливої актуальності набуває питання використання альтернативних джерел органічного удобрення, наприклад свинячого перегною.
В методичних рекомендаціях проведено ретроспективний аналіз радіоекологічної ситуації регіону Українського Полісся та на основі отриманих результатів наших багаторічних досліджень розроблені практичні рекомендації ведення овочівництва на цій території.