ДОПОВІДЬ АКАДЕМІКА НААН ОКСАНИ ДРЕБОТ НА ЗАСІДАННІ БЮРО ПРЕЗИДІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

6 квітня 2022 року відбулося засідання Бюро Президії Національної академії аграрних наук.

У своїй доповіді «Науково-методичні засади створення національної мережі тестових аграрних полігонів» академік НААН Оксана ДРЕБОТ зазначила, що Україна є однією з космічних держав світу, але використання супутникових даних в інформаційному забезпеченні сільськогосподарської діяльності має обмежений характер, переважно в рамках наукових програм та проектів. В той же час стрімкі зміни клімату, необхідність здійснення заходів з адаптації аграрного виробництва до нових умов, актуальність безпечного використання наявного природно-ресурсного потенціалу, інформаційної підтримки цифрової трансформації аграрного виробництва потребують подальшого удосконалення інформаційного забезпечення сільського господарства, шляхом запровадження системи супутникового агроекологічного моніторингу.

Нині сформувався широкий міжнародний ринок матеріалів дистанційного зондування. Значна частина даних просторовою розрізненістю від 10 м зараз знаходиться у вільному доступі. Проблема полягає у професійному аналізі наявних безкоштовних супутникових даних різної роздільної здатності та передачі їх результатів на різні рівні управління та використання як в науковій так і виробничій діяльності.

В наукових установах Національної академії наук України, Національної академії аграрних наук України, Державного космічного агентства тощо за останнє десятиріччя виконувався доволі широкий спектр наукових досліджень з використання даних ДЗЗ в сільському господарстві та природокористуванні. Так, наприклад, в Інституті агроекології і природокористування НААН розроблено науково-методичні засади та нормативні положення з удосконалення системи супутникового агроекологічного моніторингу з питань визначення прояву деградаційних явищ та процесів опустелювання в агроландшафтах, стану посівів, впливу потепління клімату за супутниковими даними на продуктивність агроекосистем, трансформації структури агроландшафтів, просторового розповсюдження посушливих явищ, ідентифікації водної ерозії, ландшафтного різноманіття тощо.

Отже завданням створення мережі тестових аграрних полігонів є удосконалення системи супутникового агроекологічного моніторингу, в т.ч. просторове визначення розповсюдження процесів опустелювання та інших деградаційних явищ, оцінка стану посівів протягом вегетації, вологозабезпечення посівів; а також оцінювання та прогнозування впливу потепління клімату на агроекосистему України на ближню, середню і віддалену перспективу на засадах використанням ретроспективних та оперативних супутникових даних.

Зважаючи на розміщення наукових установ та дослідних господарств Національної академії аграрних наук України, яке враховує різноманітність ґрунтово-кліматичних умов України, найбільш доцільним є на їх базі створити мережу підспутникових тестових аграрних полігонів що, дасть можливість вирішити проблему в короткий термін з мінімальними фінансовими витратами та високий науково-методичний рівень її обслуговування, а також отримання цінної інформації про стан агросфери, в т.ч. цифрової трансформації аграрного виробництва.

Все вищевикладене дозволяє нам зробити висновок, що Міжнародна інтеграція в інформаційної сфері, актуальність цифрової трансформації аграрного виробництва, оцінювання впливу потепління клімату на сільське господарство в контексті досягнення кліматичної нейтральності в рамках «Європейського зеленого курсу» та Паризької угоди, потребують удосконалення науково-методичних засад супутникового агроекологічного моніторингу.

 

В обговорені взяли участь:

• ЖОВТОНОГ Ольга, провідний науковий співробітник Державної установи «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України», директор Міжнародної громадської організації «ПРІМАВЕРА», д.с.-г.н., професор;
• КУССУЛЬ Наталія, завідувач кафедри математичного моделювання та аналізу даних ФТІ Навчально-наукового Фізико‑технічного інституту НТУУ “КПІ ім. Ігоря Сікорського”, доктор технічних наук, професор;
• ТАРАРІКО Олександр, головний науковий співробітник Інституту агроекології і природокористування НААН, д.с.-г.н., професор, академік НААН;
• СОЛОХА Максим, завідувач лабораторії інструментальних методів досліджень ґрунтів, метрології та стандартизації ННЦ «Інститут ґрунтознавства і агрохімії ім. Соколовського», д.с.-г.н.
• ВЛАСОВА Олена, провідний науковий співробітник Інституту водних проблем і меліорації НААН, д.с.-г.н.
• ЧЕРНЕНКО Олексій, Віце-президент ГС “ГІС-АСОЦІАЦІЯ України”

За результатами обговорення прийнято Постанову Бюро Президії Національної академії аграрних наук України від 6 квітня 2022 р. «Науково-методичні засади створення національної мережі тестових аграрних полігонів».