Аналітична оперативна інформація щодо агрокліматичних умов та стану посівів на середину вересня 2025 р. за супутниковими даними

Аналітична оперативна інформація щодо агрокліматичних умов та стану посівів на середину вересня 2025 р. за супутниковими даними (Інститут агроекології і природокористування НААН) (Джерелa: United States Department of AgricultureForeign Agricultural Service https://ipad.fas.usda.gov/cropexplorer )

Шановні колеги!

Настала золота осінь і оптимальні строки посіву озимої пшениці. Тому актуальним є отримання просторової інформації щодо вмісту вологи в посівному і метровому шарах ґрунту, температурного режиму стану рослинності в порівняні з аналогічним періодом 2024 року та середньо багаторічними даними. Доступні супутникові ресурси надають чудові можливості отримання такої інформації, тобто поглянути з космосу на всю територію агросфери України. У весняній аналітичній записці було встановлено, що запаси вологи у метровому шарі ґрунту на початку вегетації 2025 р. майже на всій території України знаходились в значно гіршому стані (50-80 мм) в порівнянні з весною 2024 р. Особливо критичними запасами вологи в метровому шарі ґрунту (25-75 мм) були на території Дніпропетровської, Запорізької, Вінницької, Житомирської обл. та південної частини Донецької обл., що в подальшому обумовило проблеми з формуванням урожаю особливо пізніх культур. Дуже рідка буває так, що опади протягом вегетації виправляють ситуацію при низьких весняних запасах вологи в метровому шарі ґрунту, особливо за зростання зливового характеру опадів в умовах змін клімату. В той же час оптимальні весняні запаси вологи в цьому шарі в західних областях були основою отримання високих урожаїв ранніх і пізніх зернових культур. Температура. Розглянемо ситуацію в цьому році на середину вересня, тобто на час посіву озимої пшениці. Як бачимо продовжується подальше потепління. Температурний фон в порівнянні з середньо багаторічним на середину вересня в середньому вище більш ніж на 3-5°С в центральних та західних областях, а в південних та східних перевищення багаторічного температурного фону було дещо меньшим-1-3°С (рис.1). Але в цілому порівняно з минулим 2024 роком температурний режим цього періоду сформувався трохи прохолоднішим.

а                                                            б

Рис.1. Температура за 8-14 вересня 2025 р. (а)

і відхилення температури порівняно з середнім багаторічним (б)

 

Опади. В період 11-15 вересня цього року (рис.2а) в порівнянні з 2024 р. (рис.2б) на всій території України випала критично низька кількість опадів: в центральних, східних і південних областях менше 1 мм, в західних областях до 25-50 мм. Якщо в 2024 р. більше кількість опадів на час посіву озимих була в межах степових регіонів, то в 2025 році в західних.

а                                                    б

Рис.2. Опади протягом 1 -10 вересня 2025 р. (а) та 2024 (б), мм

 

Стан вологозабезпечення. Критично низька кількість опадів призвела до напруженого стану вологозабезпечення на час посіву озимих. В цілому запаси вологи у посівному (0-5см) шарі ґрунту на 15 вересня залишаються критично низькими, тобто в межах до 5 мм, за виключенням західних областей (рис.3).

Рис.3. Запаси вологи у посівному шарі ґрунту на 15 вересня 2025 р, мм.

 

Запаси вологи в метровому шарі ґрунту зараз не так актуальні і закономірно коливаються в межах від критичних до 25мм у південних та східних регіонах до 50-75 мм на решті територій, тобто вся наявна в метровому шарі доступна волога була використана для формування урожаю (рис.4).

Рис.4. Запаси вологи у посівному шарі ґрунту на 15 вересня 2025 р.

 

Стан рослинності та посівів. Безумовно на стан рослинності окрім погодних умов мають наслідки військових дій, економічний стан господарств та дотримання сівозмін особливо щодо попередників озимих, способів та своєчасності підготовки ґрунту. Посушливі явища можуть посилюватись внаслідок ускладнення поверхні ґрунту, збільшення його площі випаровування в результаті утворення вирв, окопів та інших споруд, пов’язаних з військовою діяльністю. Це особливо стосується територій Донецької, Луганської, Херсонської, Одеської та Запорізької областей. На цей час індикатор NDVI характеризується більш низькими значеннями в порівнянні з 2024 р., так і з багаторічними даними, що особливо відноситься до зони Степу. Такий депресивний стан рослинності імовірно пов’язаний з глибокою посухою в південному регіоні і відповідно станом посівів пізніх культур (рис 5).

Рис. 5. Стан рослинності в зоні Степу (Одеська, Херсонська) за NDVI на 13 вересня 2025 р.

 

В зоні Полісся показник NDVI знаходиться вище рівня значень багаторічних та минулого року (рис. 6) з тенденцією у часі до зниження.

Рис. 6. Стан рослинності в зоні Полісся (Чернігівська, Житомирська) за NDVI на 13 вересня 2025 р.

 

В зоні Лісостепу NDVI знаходиться в основному нижче рівня середньо багаторічних і вище минулорічних значень, за виключенням Хмельницької, Чернівецької та Івано-Франківської областей, де значення перевищують як середньо багаторічні так і минулорічні значення і показують найвищі значення порівняно з іншими областями (рис.7).

Рис. 7. Стан рослинності в зоні Лісостепу (Хмельницька, Полтавська) за NDVI на 13 вересня 2025 р.

 

Висновки. В цілому ситуація за кліматичними ресурсами ускладнює вибір технології передпосівного обробітку ґрунту та посівних систем. Все залежить наявності в господарствах конкретних ґрунтообробних знарядь, підбору конкретних технологічних операцій, строків посіву, норм висіву в залежності від стану зволоження посівного шару ґрунту, наявності рослинних решток та інших параметрів поверхні полів. Як і раніш, впевнені в цих умовах найбільш корисну і кваліфіковану інформацію в цьому відношенні можуть надати місцеві науково-дослідні установи Національної академії аграрних наук. Тому наші рекомендації виробництву скористатись цім інформаційним ресурсом для отримання оптимального результату. В заключення пропонуємо переглянути один з результатів наших досліджень про моніторинг змін клімату з використанням аерокосмічних даних. Наше завдання полягає у залучення космічного інформаційного ресурсу у сферу аграрного виробництва та природокористування.

О.Г. Тараріко, академік НААН Т.В. Ільєнко, к.с.-г.н., зав. лабораторії Лабораторія аерокосмічного зондування агросфери Інституту агроекології і природокористування НААН 17 вересня 2025 р.