тел. 526-92-21 | e-mail: agroecologynaan@gmail.com

РЕЗОЛЮЦІЯ КРУГЛОГО СТОЛУ «БІОГЕОХІМІЯ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ В АГРОЛАНДШАФТАХ»

12 вересня 2017 р. в Інституті агроекології і природокористування НААН відбулося засідання круглого столу на тему «Біогеохімія мікроелементів в агроландшафтах».

 У роботі круглого столу взяло  участь 26 фахівців, які представляли різноманітні напрями біогеохімічних досліджень мікроелементів на землях сільськогосподарського призначення України.

У рамках представлених доповідей обговорено важливі питання теорії і практики досліджень біогеохімічних ланцюгів поживних мікроелементів та важких металів у системі «ґрунт – сільськогосподарські культури та природні рослини». До числа цих питань увійшли наступні актуальні проблеми агроекології і збалансованого природокористування у агросфері: значення мікроелементів і живлення сільськогосподарських культур, біогеохімічне вчення В.І. Вернадського для агроекологічних досліджень, екологічна геохімія промислових та сільськогосподарських ландшафтів, екстракція важких металів сільськогосподарськими культурами, геомембранні властивості педосфери, біогеохімічний дисбаланс поживних мікроелементів як чинник ендемічної захворюваності населення України, агроекологічне значення геолого-геохімічних досліджень орних земель та промислових ландшафтів.

 

У процесі обговорення зазначених питань учасники круглого столу зважають за необхідне підкреслити наступне.

  1. Біогеохімічне вчення В.І. Вернадського є теоретичною і методологічною основою вивчення хімічного складу сільськогосподарських культур як живої речовини у складі єдиної системи «вода-гірські породи-грунт-рослина».
  2. Багаторічні агрохімічні, геохімічні і еколого-геохімічні дослідження агроландшафтів мають важливе науково-методичне значення для агроекології і формування збалансованого природокористування на теренах України і Білорусі.
  3. З метою підвищення об’єктивності агрохімічних оцінок ґрунтів та їх моніторингу в цілому є доцільним проводити сполучені дослідження орних земель у комплексі із прилеглими зонами промислових ландшафтів – лісомеліоративні системи, гірничодобувні кар’єри, території складування комунальних та радіоактивних відходів. Системність інтерпретації агрохімічних досліджень ґрунтів та вирішення практичних питань управління агроландшафтами може забезпечити мережа модельних науково-методичних полігонів.
  4. Враховуючи особливості впливу внутрішніх факторів міграції мікроелементів (відповідно до їх хімічних властивостей) на формування агроекологічного стану системи «ґрунт-сільськогосподарська культура», важливо проводити сполучені дослідження обох компонентів агроландшафтів.
  5. Доцільним є відновлення структурних підрозділів екологічної інспекції для забезпечення контролю за агроекологічним станом земель сільськогосподарського призначення.