тел. 526-92-21 | e-mail: agroecologynaan@gmail.com

Всеукраїнська ділова газета “АГРАРНИЙ ТИЖДЕНЬ.UA”
1925 вересня 2011 30 (199) Агронаука

Орест ФУРДИЧКО,
директор Інституту агроекології і природокористування,
академік НААН

Накопичення даних про стан поверхні Землі на різних рівнях управління, створення відповідних баз даних є важливим інформаційним ресурсом. Тому в усіх розвинутих країнах цьому напрямку досліджень з кожним роком приділяється все більше уваги.

furdychkoНакопичення даних про стан поверхні Землі на різних рівнях управління, створення відповідних баз даних є важливим інформаційним ресурсом. Тому в усіх розвинутих країнах цьому напрямку досліджень з кожним роком приділяється все більше уваги. В умовах глобалізації більшості сфер господарської діяльності наявність оперативної інформації в агровиробництві є необхідною умовою підготовки різноманітних управлінських і технологічних рішень, запровадження нових інформативних агротехнологій, раціонального використання агроресурсів, удосконалення систем землекористування, раннього виявлення та мінімізації негативної дії кризових явищ, екологічного моніторингу, спостереження за станом посівів та прогнозування валових зборів агрокультур.

При зростаючому попиті на достовірну і оперативну інформацію також виникає необхідність швидкого оновлення тематичних даних стосовно сільгоспвиробництва. На сучасному етапі в розвинених країнах це забезпечується, насамперед, залученням і обробкою даних дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) з космосу.

Ці дані, завдяки своїй оглядовості, оперативності та об’єктивності, є найбільш ефективним джерелом геопросторової інформації і використовуються як елемент, що доповнює, узагальнює і деталізує інформацію, що особливо важливо в агровиробництві. Отже, одержання космічної оперативної інформації про стан агроресурсів у сучасних умовах є актуальним і необхідним не тільки тому, що аграрне виробництво ведеться на величезній території (420 млн. га), а й з новими викликами, пов’язаними зі світовою продовольчою кризою та вступом до СОТ, удосконаленням системи агроекологічного моніторингу, запровадженням принципово нових агротехнологій, необхідністю своєчасного прогнозування валових зборів сільгоспкультур, що має велике комерційне значення, в т.ч. при формуванні цін на світових і національних ринках продовольства.

Наприклад, зараз проводиться прогноз урожайності зернових в Україні різними міжнародними організаціями. За даними управління моніторингу сільськогосподарських ресурсів Євросоюзу (MARS), урожайність пшениці в Україні у 2011 р. може виявитися на 3,2% нижче середнього значення за останні 5 років і скласти 2,82 т/га. У травні управління очікувало, що врожайність пшениці перевищить середнє значення на 0,3%, склавши 2,9 т/га. Зарубіжна сільськогосподарська служба (FAS) Міністерства сільського господарства США (USDA) підвищила прогноз урожаю зернових в Україні у 2011-2012 маркетинговому році до 44 млн. т (у травневому прогнозі – 43,5 млн. т). Також оприлюднено прогноз збору зернових в Україні Продовольчої і сільськогосподарської організації (FAO) Організації об’єднаних націй (ООН). За даними FAO, врожай зернових в Україні в 2011 р. може збільшитися на 13% і складе 44 млн. тонн.

Але в цьому занадто важливому питанні необхідна своя достовірна і своєчасна інформація, що дасть можливість формувати національну продовольчу і економічну політику з метою забезпечення конкурентоздатності та економічної ефективності АПК України.

Інформація дистанційного зондування є необхідною при оцінці стану агроландшафтів і систем землекористування, процесів деградації і виснаження природних ресурсів, змін клімату, розповсюдження водної і вітрової ерозій, що є базою при виконанні прогнозних оцінок екологічного стану природного середовища, виробництва зерна та інших продовольчих ресурсів. Світовий досвід у цьому відношенні свідчить: отримання більш точного прогнозу обсягів виробництва можливе лише з використанням даних ДЗЗ з космосу, актуальної гідрометеорологічної інформації на основі фізіологічних моделей росту та розвитку рослин. Тому важливим є розвиток комплексних досліджень, у т.ч. тестових наземних, що забезпечить створення принципово нових точних математичних моделей.

Існуючі перспективи розвитку вітчизняних космічних засобів, а також значна кількість нових закордонних систем космічного спостереження забезпечують можливість отримувати дані космознімань на регулярній основі та з різним просторовим розрізненням. Тому для нашої країни, як космічної держави, з її високим кадровим та інтелектуальним потенціалом, важливою і необхідною є їх реалізація у вирішенні існуючих проблем контролю, оцінки, більш ефективного та еколого-безпечного використання земельних, водних, рослинних ресурсів, прогнозування, визначення і попередження негативної дії таких природних явищ як посуха, водна ерозія, дефляція, зміна клімату, поширення хвороб і шкідників. Важливим у цьому відношенні є своєчасне коригування систем землеробства і агротехнологій з використанням оперативної космічної інформації.

Необхідно підкреслити, що раціональне поєднання традиційних наземних спостережень з данними дистанційних знімань дає змогу на локальному, регіональному і національному рівнях оперативно визначати структуру агроландшафтів, систем землекористування, площі та стан посівів агрокультур , нерівномірності дозрівання, нестачу поживних речовин, загибель від несприятливих метеорологічних умов, а також оцінювати стан родючості ґрунтів та процеси їх деградації.

 

Орест ФУРДИЧКО,

директор Інституту агроекології і природокористування,

академік НААН

 

Всеукраїнська ділова газета “АГРАРНИЙ ТИЖДЕНЬ.UA”
1925 вересня 2011 30 (199) Агронаука